Прут і Сірет — це важливі водні артерії Чернівеччини, але водночас вони є джерелом постійного паводкового ризику для населених пунктів, доріг та сільськогосподарських територій регіону. Під час сильних опадів рівень води може стрімко зростати, а потужна течія — руйнувати береги та пошкоджувати гідротехнічні споруди. Тому вздовж річок створена система інженерного захисту. У цій статті на chernivtsi.name розповідаємо, які рішення використовують для захисту Чернівеччини від паводків, як укріплюють береги Пруту й Сірету, навіщо потрібні дамби та як сучасний моніторинг допомагає прогнозувати небезпечне підняття води.
Паводки на Чернівеччині: чому Прут і Сірет становлять ризик
Чернівецька область має густу річкову мережу, а Прут і Сірет проходять через території, де паводки можуть швидко набирати сили. Особливість Пруту полягає й у тому, що його паводкова хвиля формується не лише на території області. Після інтенсивних опадів у верхів’ях басейну вода поступово рухається вниз за течією. Схожа ситуація характерна і для Сірету, басейн якого є транскордонним та охоплює території України й Румунії.
Наскільки стрімким може бути підйом води, показав червень 2020 року. За даними Басейнової ради Пруту та Сірету, паводок у червні 2020 року був спричинений інтенсивними опадами в Карпатах та басейнах річок. У Чернівцях на Пруті максимальний рівень зафіксували 24 червня — 664 см над нулем поста, а в Тарасівцях наступного дня вода піднялася до 804 см. На Сіреті у Сторожинці максимальний показник становив 547 см.
Станом на 24 червня 2020 року в області зафіксували пошкодження 29 гідротехнічних споруд загальною протяжністю 7,8 км. Постраждали об’єкти у Вижницькому, Глибоцькому, Новоселицькому, Кіцманському, Путильському та Сторожинецькому районах.
Той паводок добре показав, чому для Чернівеччини потрібна розгалужена система захисту. Фахівці Басейнової ради роблять ставку на комплексний підхід до розв’язання проблеми:
- у верхів’ях — накопичення частини паводкового стоку;
- у передгір’ї — укріплення берегів;
- на рівнинних територіях — облаштування захисних дамб.
Протипаводкові дамби на Пруті та Сіреті
Захисні дамби є одним з основних елементів протипаводкової інфраструктури Чернівеччини. Їх прокладають уздовж річок на ділянках, де вихід води із річища може загрожувати населеним пунктам, дорогам, сільськогосподарським угіддям та іншим об’єктам. Під час підйому рівня води дамба стримує потік, не даючи річці вийти на прилеглі території.
Для Чернівецької області важливий не лише факт наявності таких споруд, а і їхній технічний стан. Земляні насипи та укоси поступово заростають, можуть просідати або пошкоджуватися водою, тому їх регулярно обстежують і обслуговують. Басейнове управління водних ресурсів (БУВР) Прут та Сірет, зокрема, проводить розчищення дамб від чагарників і деревної порослі, прибирає сухостій та обкошує укоси.
Такі роботи проводять і на об’єктах уздовж Сірету. Очищення споруд дає змогу не лише підтримувати їх у належному стані, а й своєчасно виявляти пошкодження, які можуть послабити дамбу під час проходження паводкової хвилі.
Після значних паводків окремі ділянки потребують не експлуатаційного догляду, а відновлення. Тому стан протипаводкових дамб залишається одним із постійних напрямів роботи водогосподарських служб області.
Берегоукріплення Пруту та Сірету
Під час паводків вода створює значне навантаження на береги річок. Сильна течія розмиває ґрунт, через що берегова лінія може поступово відступати. Якщо поруч розташовані дороги, житлові будинки, комунікації чи сільськогосподарські угіддя, такий процес становить пряму загрозу для них. Для стримування розмивання облаштовують берегозахисні споруди.
На Чернівеччині такі роботи проводять на Пруті. Один із прикладів — ділянка біля села Новий Киселів Чернівецького району. У 2025 році там розпочали капітальний ремонт 250-метрового берегоукріплення, пошкодженого внаслідок паводків 2019–2020 років.
За даними Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, відновлення ділянки має захищати від підтоплення село Новий Киселів, мікрорайон Ленківці Чернівців, понад 40 приватних домоволодінь та близько 50 гектарів сільськогосподарських угідь. Поруч з тією ділянкою проходять 2 нитки водогону, якими питна вода надходить до Чернівців. Тому від стану берегоукріплення залежить і безпека цього важливого об’єкта міської інфраструктури.
Моніторинг рівня води та прогнозування паводків
Важливу роль у протипаводковій системі відіграє моніторинг рівня води. На Пруті та Сіреті гідрологи регулярно проводять вимірювання за допомогою спеціальних постів. Їхні показники дають змогу бачити, як змінюється рівень води, і вчасно помічати зміни гідрологічної ситуації.
У Чернівцях такий пост працює на Пруті. Ще один важливий пункт спостереження за Сіретом розташований у Сторожинці. У щоденних та щотижневих звітах Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет вказують поточні рівні води, їхню зміну за добу та позначку, після якої вода може вийти на заплаву. Наприклад, для поста в Чернівцях такою позначкою є 380 см, а для Сторожинця на Сіреті — 550 см.
Такі спостереження потрібні не лише для фіксації вже наявного підйому води. За зміною рівнів фахівці можуть оцінювати розвиток паводкової ситуації та визначати, чи потрібно посилювати протипаводкові заходи. Тому в оперативних звітах БУВР окремо зазначається стан пропуску повені та паводків і рівень протипаводкового захисту.
Крім спостереження за рівнями води, водогосподарські служби проводять гідрологічні заміри та інженерні обстеження. Технічний відділ БУВР Пруту та Сірету також займається оглядом водогосподарських об’єктів і підготовкою проєктів будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд.
У результаті моніторинг стає своєрідною системою раннього попередження: чим швидше фахівці бачать зміну рівня Пруту чи Сірету, тим більше часу залишається на оцінку ситуації та підготовку до проходження паводкової хвилі.
Як Україна та Румунія разом посилюють захист від паводків
Сірет не зважає на державні кордони, коли підіймається рівень води. Тому для безпеки територій уздовж річки важливо, щоб українські та румунські служби могли швидко обмінюватися інформацією та узгоджувати свої дії. На це спрямований міжнародний проєкт FR SIRET, який у серпні 2026 року офіційно стартував у румунському місті Сірет.
Українським партнером проєкту стало Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет у Чернівцях. З румунського боку до роботи долучилися Адміністрація басейну Сірету (Administrația Bazinală de Apă Siret) та міська рада Сірету. Проєкт реалізують у межах програми «Interreg VI-A NEXT Румунія — Україна 2021–2027» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його загальний бюджет перевищує 1,55 млн євро, а 90% фінансування становлять грантові кошти ЄС.
Практична частина проєкту стосується насамперед обміну гідрологічними даними. Українські та румунські фахівці зможуть оперативніше отримувати інформацію про зміни рівня води в Сіреті та використовувати її під час підготовки до паводків. Також планують створити спільну процедуру реагування на повені та провести навчання для служб, які відповідають за безпеку населення.
Проєкт також передбачає роботу з мешканцями прикордонних територій. Для них готуватимуть інформаційні матеріали про дії під час загрози повені. Так захист Сірету поступово стає спільним завданням для двох країн.
Річки неможливо змусити змінити свій характер, але ризики від паводків можна зменшувати. Для Чернівеччини це означає постійно підтримувати гідротехнічні споруди в належному стані, стежити за рівнем води та вдосконалювати способи прогнозування.
