Буковина – край із надзвичайною природною спадщиною: від мальовничих гірських ландшафтів Карпат до річкових долин Пруту, Черемошу та Дністровського водосховища. Розвиток екотуризму тут має величезний потенціал, проте зростання потоку відвідувачів зазвичай несе із собою серйозну загрозу – проблему засмічення. Так, у 2024 році Буковина вже входила в трійку областей, де був найбільший приріст податків від туристичної сфери, пише chernivtsi.name.
Тож говоримо про екотуризм як свідомий відпочинок, що поєднує пізнання природи із мінімальним впливом на довкілля. Це наш шанс показати світові унікальність Буковинських Карпат. Як же досягти гармонії між туризмом та чистотою? Адже скупчення побутових відходів уздовж берегів водойм та на туристичних маршрутах псує унікальні краєвиди, завдає шкоди екосистемам та знижує туристичну привабливість регіону. Щорічно на Буковині накопичується до 350 тис. тонн побутового сміття, значна частина якого, на жаль, потрапляє на стихійні звалища та в природні об’єкти. Збереження чистоти природних перлин Буковини вимагає комплексних заходів і свідомого ставлення як місцевої влади та бізнесу, так і кожного туриста.
“Туристичні магніти” Чернівецької області
Серед лідерів у ряду об’єктів, які найчастіше відвідують на Буковині – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (Колишня Резиденція митрополитів Буковини та Далмації). Об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є архітектурною перлиною і лідером за кількістю відвідувань. Так, за дев’ять місяців 2023 року його відвідало понад 63 тисячі туристів. Хоча це міський об’єкт, він є візитівкою всього регіону.
Хотинська фортеця – ще один потужний історико-архітектурний заповідник, розташований на березі Дністра, залишається однією з найпопулярніших локацій. За той же період 2023 року фортецю відвідало понад 33 тисячі осіб. Його розташування біля Дністровського водосховища також робить його зоною ризику щодо забруднення прибережних територій.
Найбільше екологічне навантаження припадає на природні об’єкти, які є ключовими для розвитку екотуризму. Серед них гірські перевали та скелі Вижницького та “Черемоського” національних природних парків, Протяті Камені та Скеля Соколине Око (ці мальовничі скельні масиви та букові ліси в районі перевалу Німчич є одними з найбільш відвідуваних трекінгових маршрутів).
Популярними в останні роки стали Смугарські (Буковинські) водоспади. Каскад водоспадів є надзвичайно цікавим місцем для одноденних походів та відпочинку.
Колишня військова база на вершині гори Томнатик стала об’єктом індустріального та пішохідного туризму. Висока популярність цієї локації призводить до проблеми сміття у високогірній зоні, де інфраструктура його збору вкрай ускладнена.
Дністровський каньйон та Дністровське водосховище – популярна територія для рафтингу, водних екскурсій та відпочинку, що часто призводить до засмічення берегів.
А високогірне озеро Гірське Око є ще одним природним магнітом, чистота якого безпосередньо залежить від свідомості відвідувачів. Саме в цих популярних рекреаційних зонах – особливо в гірських та водних об’єктах – життєво необхідне посилення екологічного контролю, активне впровадження роздільного збору сміття та просвітницька робота серед туристів.
Сміття як екологічна бомба: крихкість природних об’єктів
У природних заповідниках та гірських екосистемах сміття є не просто неестетичним явищем, а реальною загрозою. Чому? По-перше, у холодних високогірних умовах, наприклад, у Карпатах, пластик та скло розкладаються значно довше. Пластикові відходи фактично не розкладаються, а їхні хімічні добавки потрапляють у ґрунт.
По-друге, вітер та дощі швидко розносять сміття, особливо в гірській місцевості, де воно потрапляє безпосередньо у гірські річки та джерела. Це змінює хімічний склад води, накопичує токсини, завдаючи шкоди флорі та фауні. Навіть невелике скупчення відходів на схилі може стати джерелом забруднення всієї річкової системи.
І, звісно, небезпека чигає і на тварин. Адже дикі звірі можуть вживати пластик та залишки їжі з упаковкою, що призведе до їхньої загибелі або зміни природної поведінки.
Дослідження, проведені, зокрема, за участю Чернівецького національного університету, неодноразово підтверджували забруднення річок Прут, Черемош та Сірет побутовими відходами та сільськогосподарськими стоками. Наприклад, у 2021 році лише під час однієї екологічної акції до Міжнародного дня чистих берегів з прибережних смуг Пруту, Сірету та Дністровського водосховища було вивезено близько 8 тонн сміття. Забруднення особливо гостро відчувається у районах масового відпочинку, де відсутня належна інфраструктура для збору та утилізації відходів. Це призводить не тільки до візуального забруднення ландшафту, але й до засмічення ґрунту та води, що шкодить флорі, фауні та, зрештою, здоров’ю людей.
Впровадження роздільного збору та належної інфраструктури
Розв’язання проблеми починається з системного поводження з відходами. На Буковині, хоча у Чернівцях існують приватні компанії, які надають послуги зі збору та вивезення, у сільській місцевості та на віддалених туристичних об’єктах часто бракує контейнерів та системи вивезення. Для туристичних локацій необхідно встановити контейнери для роздільного збору сміття (пластик, скло, папір, органіка) на популярних маршрутах, біля місць відпочинку та кемпінгів. Регулярно обслуговувати ці контейнери, навіть у віддалених місцях, що вимагає співпраці між місцевими громадами, туристичними операторами та комунальними службами.
Також варто запровадити принцип «Забери своє сміття із собою» на маршрутах високої складності або у заповідних зонах, де встановлення контейнерів недоцільне.
Освіта та підвищення екологічної свідомості туристів і місцевих жителів
Жодна інфраструктура не спрацює без зміни ставлення людей. Важливим складником є екологічна освіта. Так, діяльність НПП “Черемоський” спрямована на формування екологічної свідомості. Працівники розробляють та облаштовують еколого-туристичні маршрути, екологічні стежки. Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП «Черемоський» є центром організації екологічного виховання у регіоні. Його робота включає проведення уроків у природі на екологічних стежках, що дозволяє поєднувати теоретичні знання з практикою. Також вони залучають молодь та населення до масових екологічних акцій, конкурсів, вікторин та онлайн-занять, організовують екскурсії мальовничими місцинами краю.
Діяльність парку спрямована на невимушене засвоєння туристами норм поведінки у природному середовищі, залучення молоді та місцевих громад до екологічних акцій та суботників. Німецькі експерти, які брали участь у проєктах на Буковині, зазначали, що ключовим є бажання самих громадян змінити ситуацію.
Взаємодія влади, бізнесу та громадськості
Ефективне управління сміттям вимагає партнерства. Органи місцевого самоврядування мають забезпечити належний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, боротися зі стихійними звалищами та забезпечити фінансування системи поводження з відходами.
Туристичний бізнес (готелі, садиби, туроператори) повинні брати на себе відповідальність за чистоту прилеглих територій та впроваджувати екологічні стандарти. А громадські організації можуть виступати моніторинговим органом, проводити освітні кампанії та організовувати волонтерські прибирання.
Кінцевою метою є перехід до сталих моделей екотуризму. Це передбачає не лише прибирання, а й мінімізацію утворення сміття. Збереження природних об’єктів Буковини чистими – це питання, яке стосується не тільки екології, але й економічної стабільності регіону. Екотуризм може процвітати лише в умовах чистого та незайманого середовища. Лише спільними зусиллями, поєднуючи належну інфраструктуру, суворий контроль та високу екологічну свідомість, вдасться зберегти неповторну красу Буковини для майбутніх поколінь.
