Щоліта з настанням спеки на Буковину, як і на всю Україну, приходить сезон цвітіння амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia). Це не просто бур’ян, це справжній «зелений агресор», занесений до Переліку карантинних організмів. Пилок амброзії, що розноситься вітром на десятки кілометрів, є одним із найсильніших алергенів, який щороку приковує тисячі буковинців до аптек та алергологічних кабінетів. Крім того, амброзія завдає колосальної шкоди сільському господарству, виснажуючи ґрунти та знижуючи врожайність, пише chernivtsi.name.
Тож аналізуємо, чому традиційні методи боротьби неефективні та який комплексний план має бути впроваджений на місцевому рівні, щоб нарешті приборкати цю рослину.
Не лише алергія, а й економічні втрати
Проблема амброзії має два критичні виміри: медичний та економічний. Пилок амброзії, що цвіте з кінця липня по жовтень, містить білки-антигени, які викликають у людей поліноз (сінну лихоманку). Симптоми включають нежить, сльозотечу, чхання, а в тяжких випадках – бронхіальну астму та зниження працездатності.
Для агрономів амброзія є надзвичайно конкурентним бур’яном. Вона виснажує ґрунти, забираючи велику кількість води та поживних речовин. Через це культурні рослини, особливо на ранніх фазах росту, гинуть. Одна рослина амброзії може продукувати до 50 тисяч насінин, які зберігають схожість у ґрунті до 40 років.
Для Чернівецької області, де тваринництво є важливою складовою сільського господарства, вплив амброзії на худобу має критичне значення. Амброзія містить гіркі ефірні олії та деякі токсичні речовини, які є небезпечними при потраплянні до кормової бази. Якщо корови споживають засмічені амброзією корми, це призводить до різкого погіршення якості молока. Молоко та виготовлені з нього молочні продукти набувають стійкого та вираженого гіркого присмаку та неприємного запаху, що робить їх непридатними для вживання та реалізації. Тож фермери також потерпають від сезонної атаки амброзії.
Бур’ян також знижує харчову цінність зеленої маси та сіна, оскільки витісняє поживні кормові трави. Таким чином, амброзія завдає прямого економічного збитку приватним господарствам та фермам, що займаються молочним виробництвом на Буковині.
Тому боротьба з нею – це не лише естетичне прибирання, а життєво важливе завдання для громадського здоров’я та економіки регіону. Ще у 2019 році на сайті електронних звернень Чернівців містяни зареєстрували петицію з вимогою виділити бюджетні кошти на повномасштабне знищення цієї небезпечної карантинної рослини. Адже амброзія полинолиста є одним із найсильніших алергенів. За словами автора петиції, її пилок спричиняє масові алергічні реакції у жителів не лише міста, а й усієї Чернівецької області. Шкода від бур’яну не обмежується лише здоров’ям. “Просимо виділити кошти щодо знищення вищезазначеної рослини, яка завдає шкоди не лише здоров’ю мешканців області, а й негативно впливає на польові, лугові та дорожні масиви краю” – йшлося у тексті звернення.
Тож тепер у Чернівцях діє муніципальна гаряча лінія 15-80, куди жителі можуть у сезон повідомляти про виявлені осередки амброзії, забезпечуючи оперативне реагування міських служб.
Комплексні методи боротьби: від виривання до витіснення
Жоден окремий метод не дає 100% результату. Боротьба з амброзією має бути системною, поєднуючи механічний, хімічний та біологічний підходи.
Агротехнічні та механічні методи є найбільш безпечними для здоров’я людей та довкілля, і вони є пріоритетними на прибудинкових територіях, у парках та біля освітніх закладів.
Виривання з коренем – теж ефективний метод, але для невеликих ділянок. Рослину слід виривати повністю до моменту цвітіння. Якщо амброзія вже має насіння, вирвані рослини необхідно пакувати у герметичні пакети та утилізувати, а не залишати у компості.
Якщо правильно скошувати рослину, то це також дає результат. Але варто пам’ятати, що одноразове скошування у період активного росту лише стимулює амброзію до утворення нових, ще більш розгалужених пагонів. Ефективне скошування має бути багаторазовим (3-5 разів за сезон) і проводитися не менше ніж за 5-10 днів до початку цвітіння (кінець липня – початок серпня).
Покриття ґрунту соломою, тирсою або агроволокном перешкоджає проростанню насіння. Але іноді без хімічних методів не обійтися. На великих сільськогосподарських угіддях, пустирях та узбіччях доріг (на відстані не менше 1,5 км від населених пунктів) використовують гербіциди. Це препарати на основі гліфосатів або метсульфурон-метилу, а також спеціалізовані рішення для соняшнику.
У міській зоні Чернівці можуть використовувати екологічні засоби, наприклад, розчини на основі бішофіту (водний хлорид магнію). Цей засіб безпечний для людей та тварин, а його контактна дія викликає в’янення бур’яну, не забруднюючи ґрунт неприродними хімікатами. Також метод витіснення амброзії іншими рослинами є найбільш екологічним і створює довгостроковий бар’єр для її поширення.
Амброзія не переносить конкуренції, тому аграрії цим користуються у боротьбі з нею. Засівання уражених ділянок багаторічними травами (люцерна, конюшина біла, еспарцет) або щільними газонними травами (райграс, костриця) пригнічує її ріст.
Перспективним, але поки що мало поширеним в Україні, є використання природних ворогів амброзії, зокрема амброзієвої листоїдної совки, яка живиться цим бур’яном.
Від епізодичних заходів до системних дій
Чернівецька міська рада, окрім інших екологічних ініціатив, регулярно виділяє кошти на боротьбу з амброзією та борщівником. Так, у 2025 році на ці цілі було виділено майже 100 тисяч гривень. Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради оголосив тендер на послуги із ліквідації цієї рослини на території Чернівецької громади, а переможцем став Трест зеленого господарства та протизсувних робіт.
Також в органах місцевого самоврядування нагадали, що знищенням амброзії на своїх територіях зобов’язані займатися всі землевласники та землекористувачі (приватні особи, підприємства, комунальні служби). За недотримання вимог щодо боротьби з карантинними бур’янами передбачена адміністративна відповідальність (штрафи для громадян та посадових осіб) згідно зі ст. 105-1 КУпАП.
Громадянська відповідальність: що може зробити кожен
Перемога над амброзією залежить від колективних зусиль. Кожен мешканець Буковини має стати частиною цієї “зеленої армії”. Як це зробити? Щовесни варто перевіряти присадибні ділянки на наявність молодих пагонів. Якщо амброзія маленька, її легко видалити з коренем. Не слід проходити повз зарості амброзії на пустирях чи узбіччях, одразу потрібно повідомити до відповідних комунальних служб.
Цвітіння амброзії – це випробування для алергіків. Тому в період цвітіння (кінець липня – жовтень) алергікам рекомендується регулярно промивати ніс, приймати душ після перебування на вулиці та не сушити одяг надворі, щоб мінімізувати контакт з пилком.
Лише системний, скоординований підхід, що поєднує методи влади, аграріїв та свідомих громадян, дозволить очистити Буковину від цього небезпечного бур’яну та полегшити дихання тисячам людей.
