Для значної частини мешканців, а тепер ще й внутрішньо переміщених осіб Чернівецької області вода з власної криниці залишається не лише традиційним, а і єдиним джерелом питної води. Вважається, що «колодязна» вода чиста, холодна та здорова. Проте, як свідчать дослідження Держпродспоживслужби та екологічні звіти, якість цієї води перебуває під постійною загрозою, пише chernivtsi.name.
Війна принесла нові, непередбачувані ризики, але й старі, техногенні проблеми Чернівців, пов’язані з каналізацією, промисловими стоками та агрохімікатами, нікуди не зникли. Тож які чинники найбільше впливають на ґрунтові води Буковини та чому кожен власник криниці повинен регулярно робити аналіз води.
Війна та ґрунт: ризики від непрямого впливу
Чернівецька область, на щастя, не є зоною активних бойових дій, проте війна все одно впливає на довкілля регіону, хоча і непрямим чином. У районах, де відбувалися обстріли або падіння уламків, у ґрунт потрапляють залишки вибухових речовин, важкі метали (мідь, нікель) та продукти горіння. Хоча Чернівці не були епіцентром, ці елементи можуть мігрувати через підземні водні потоки. Дослідження показують, що важкі метали, навіть у низьких концентраціях, можуть впливати на стан ґрунтів на великій території.
Наслідки обстрілів в інших регіонах можуть призводити до неконтрольованого витоку промислових або каналізаційних вод, які, потрапляючи у великі річкові системи, можуть впливати й на водозабори або ґрунтові води в сусідніх областях. Війна ускладнила контроль за утилізацією відходів, що призвело до збільшення кількості стихійних сміттєзвалищ. Ці звалища є джерелом інфільтратів, які, просочуючись через ґрунт, напряму забруднюють підземні води. Тому навіть віддалені від фронту регіони мають бути готові до моніторингу нових типів забруднювачів, спричинених воєнними діями.
Нітрати: головна техногенна проблема криниць
Найбільш поширеною і критичною проблемою для якості води у криницях Чернівецької області є нітратне забруднення. Воно має виключно техногенне походження, спричинене неправильною господарською діяльністю людини.
Головною причиною є порушення санітарних норм при облаштуванні та утриманні криниць, а саме розташування колодязів ближче ніж 20-50 метрів від вигрібних ям, вбиралень, мереж каналізації або місць утримання худоби. Погано впливає неконтрольоване використання азотних добрив та агрохімікатів у сільському господарстві, які проникають у ґрунт, а потім у водоносні шари.
За даними Держпродспоживслужби, відхилення від нормативів за санітарно-хімічними (де переважають нітрати) та мікробіологічними показниками є дуже високим. У деякі періоди відхилення за мікробіологічними показниками в громадських криницях у 2020 році сягало 80%. Надмірний вміст нітратів у воді становить особливу небезпеку для немовлят, викликаючи водно-нітратну метгемоглобінемію (кисневе голодування).
Каналізаційна загроза
Стан централізованої каналізаційної системи Чернівців та інтенсивність опадів також створюють значний тиск на ґрунтові води. А більшість міських криниць мають глибину приблизно до десяти метрів. Неглибоке залягання криниць забезпечує швидкий гідрологічний зв’язок між забрудненим ґрунтом і водоносним горизонтом. Таким чином, бактеріологічне та хімічне забруднення (наприклад, нітратами та патогенною мікрофлорою) від джерел швидко потрапляє у воду, яку використовує населення.
Сильні зливи, характерні для Буковини, можуть спричинити перевантаження каналізаційних помпових станцій, аж до їхньої зупинки. Це призводить до витоку неочищених каналізаційних вод на поверхню, особливо в низинних точках міста, що є прямим джерелом бактеріологічного та хімічного забруднення ґрунту та, відповідно, криниць.
Громадський контроль: хто відповідає за якість води?
Важливо розділяти відповідальність за якість води, оскільки більшість криниць є децентралізованими джерелами водопостачання. За чистоту води відповідає власник домогосподарства. Час від часу користувачі мають візуально оглядати громадські криниці, перевіряючи наявність кришки, цілісність стінок та бетонного майданчика, що відводить поверхневий стік. Власники зобов’язані щонайменше раз на рік чистити та дезінфікувати криницю та самостійно замовляти аналіз води у сертифікованих лабораторіях.
Відповідальність лежить на балансоутримувачах – сільських, селищних чи міських радах об’єднаних територіальних громад. В області нараховується близько 190 громадських криниць, і моніторинг Держпродспоживслужби регулярно виявляє порушення (у 2024 році – у 32% обстежених) через відсутність санітарних паспортів чи неналежне утримання. Близько 16% громадських криниць у Чернівецькій області, перевірених у 2025 році, мають санітарні порушення. Зі 101 обстеженої криниці не відповідають вимогам 16 джерел. Такі дані оприлюднило Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.
Фахівці Держпродспоживслужби виявили, що основними проблемами є недотримання санітарних вимог, які мають забезпечувати балансоутримувачі криниць. Серед типових порушень: відсутність санітарних паспортів на джерело водопостачання, лабораторних досліджень якості та безпеки води, які є обов’язковими для громадських джерел. Тож балансоутримувачі криниць повинні вжити заходів для усунення цих недоліків, щоб гарантувати безпеку води для населення.Фахівці зазначають, що загальна кількість криниць у регіоні постійно зменшується. Так, ще у 2023 році було 263 криниці, у 2022 році – майже 370 криниць. Скорочення кількості криниць може бути пов’язане зі списанням занедбаних або небезпечних джерел, які не підлягають відновленню та не відповідають санітарним нормам.
Захист здоров’я: рекомендації для буковинців
Враховуючи високі ризики забруднення, єдиною гарантією безпеки є регулярний лабораторний аналіз води. Треба здавати воду на санітарно-хімічний (нітрати, аміак) та мікробіологічний аналіз щонайменше раз на рік, або обов’язково після паводків, сильних злив чи тривалого простою криниці. Адже тоді є найбільший ризик. Наприклад, у 2011 році більше ніж половина криниць міста містили мікробіологічні забруднення і лікарі санепідемстанції радили її не вживати навіть кип’яченою. Так вплинула на якість води повінь у 2010 році та осінні дощі.
Тому не можна ніколи використовувати воду з криниць, особливо приватних, для приготування їжі без попереднього лабораторного підтвердження відсутності перевищення нітратів. Якщо аналіз виявив мікробіологічне забруднення, криницю необхідно прочистити та провести дезінфекцію хлоровмісними препаратами за рекомендацією фахівців. Якщо ж виявлено високий вміст нітратів, очищення не допоможе. Необхідно усунути джерело забруднення (перенести туалет, вигрібну яму) або припинити користування цією криницею.
Вода у криницях Чернівецької області знаходиться під подвійним тиском: техногенне забруднення нітратами, яке накопичувалося десятиліттями, посилюється новими екологічними ризиками, пов’язаними з війною. Тому відповідальне ставлення до своєї криниці та регулярний лабораторний контроль – це не розкіш, а життєва необхідність для збереження здоров’я.
