Усякий містянин, який хоч раз стояв вранці на перехресті вулиць Шевченка та Хітаєва та бачив гори пляшок та купок зі сміттям, рано чи пізно починає ставитись до свого середовища інакше. Чернівці різні. Вони можуть здаватись курортно-романтичними або самотньо-маргінальними, залежно як дивитись, пише chernivtsi.name. Але послідовні та повільні зміни проростають тут через людей. Екоактивісти, які вирішили стати частиною позитивних трансформацій, зараз відіграють центральну роль у міській екології. Хтось створює підприємства, хтось шукає варіанти екологічного обміну непотрібними речами. Усі переслідують одну єдину ціль — зберегти екологію.
Ця стаття про людей, які не звикли скаржитись або ждати, а творити. Про тих, хто вирощує траву замість асфальту, ставить урни у зони вигулу, очищує річки від пластику та збирає ящики для сортування. Читайте далі про те, хто стоїть за екорухом у Чернівцях, як вони змінюють повсякденність та як кожен з нас може до них приєднатися.
Екоініціативи, що розпочинаються із толоки
Нам завжди здається, що справжні екологічні зміни повинні трапитися тільки за наявності великого бюджету або значної підтримки місцевої влади. Але якщо почати варто із простого прибирання у парку?
Однією із найпомітніших ініціатив останніх років стала участь міста у міжнародній кампанії “World Cleanup Day”. Було зібрано багато людей — екоактивістів, студентів, волонтерів. Усі вони вийшли до лісопаркової зони на вулиці Каштановій, де за декілька годин було зібрано близько 70 мішків сміття. Зокрема, основну масу відходів зайняли скло, пластик, текстильні матеріали та побутові речі. Ця акція не була поодинокою: вже кілька років поспіль студенти Чернівецького національного університету активно беруть участь у прибиранні міста.
Головна мета таких заходів — показати, що відповідальність за чистоту довкілля починається з кожного. “Ми прибираємо не лише територію, ми прибираємо мислення”, — сказав один з учасників акції, Михайло, волонтер зі студентської спільноти. Саме в такому ключі формується нова культура взаємодії з природою — через активну громадянську позицію та готовність діяти. Пані Ірина, вчителька біології з однієї чернівецької гімназії, приводить своїх учнів на ці заходи щороку: “Діти мають бачити, що природа — не фон для селфі, а спільний дім, який потрібно берегти”.
Сортування як культура: перші кроки до системи
Найперша ініціатива з сортування сміття, яка одразу спадає на думку — “Буковина сортує”. Його початок припадає на 2020 рік, де проводилися невеликі експерименти у чернівецьких мікрорайонах. Мешканці з ОСББ самі просили контейнери, а діти у школах розповідали вдома, куди кидати папір, а куди — пластик. Поступово з’явилася мапа пунктів збору, а сторінки в соцмережах стали місцем для обміну порадами, фото з сортувальними точками та щирими історіями.
Важливим моментом у формуванні культури сортування стали великі події. Зокрема, у 2023 році на “Обнова-фесті” були створені окремі станції для сортування. Відчайдушні волонтери з усмішкою на обличчі та кольоровими табличками в руках пояснювали, чому не можна змішувати склянки із паперовими серветками. Це була не лекція. Це був діалог. Людський і щирий. І саме під час таких заходів відвідувачі мали змогу побачити сортування в дії, не як обов’язок, а як норму.
Щоб зробити сортування доступним і зрозумілим кожному, департамент ЖКГ разом із громадськими активістами у 2021–2022 роках запустив широку інформаційну кампанію. “Сортуй — це просто” працювала на різних рівнях: у маршрутках, на сітілайтах, в учнівських щоденниках. У 2022 році, коли в місті запустили графіку з інфографікою про сортування, багато хто вперше замислився: “А що я, власне, роблю зі своїм сміттям?”. Просте, влучне запитання — і початок великої внутрішньої роботи в кожному з нас.
Приносить справжню радість те, що система справді приносить результати. В районі вулиць Руської та Героїв Майдану після встановлення роздільних баків сміття почали вивозити набагато рідше. Тобто, об’єми зменшилися на 20-30%. І це зовсім не магія. Коли жителі бачать результат, вони охочіше долучаються — і так зароджується відповідальність як звичка.
Врятувати річку або як чернівчани повертали воду природі
Проведення масштабних прибирань річищ та берегів річки Прут у межах Чернівецької області розпочалися ще у 2018-2019 роках. У чернівецьких джерелах згадується про значну активність міської організації “Центр громадських ініціатив”, яка завдяки підтримці владної верхівки міста організовувала щорічні акції з очищення. У рамках ініціативи “Збережи Прут — збережи себе” було зібрано понад 400 мішків відходів лише за одну весняну кампанію 2019 року. Акції зазвичай відбувалися на прибережних ділянках біля вулиць Калинівської, Хотинської та в районі залізничного мосту.
У 2021 році відбулося створення проєкту “Чистий Прут”. Його організатори сформували інтерактивну мапу проблемних зон, де регулярно фіксуються незаконні скиди та стихійні звалища. Отримані дані одразу передаються Держекоінспекції, даючи можливість оперативно реагувати на порушення. Один із волонтерів, Андрій, розповідав, як у дощову погоду ходив берегами з телефоном і GPS — відзначав, де зливи змивають бруд прямо у воду. “Хтось повинен це бачити й фіксувати. Інакше ніхто не повірить, що ця проблема існує”, — казав він. Також джерела вказують на травневі події 2022 року, коли було очищено приблизно 1,5 км прибережної зони в районі Садгори. Акція стала справжнім святом небайдужих: люди приносили воду, приладдя та навіть домашню випічку. Тільки б працювалося веселіше.
У 2024 році громада запропонувала нову ініціативу — перетворити частину прибережної території в районі Гравітона на міський парк із природоорієнтованим дизайном. У планах — доріжки з гравію, поновлені прибережні насадження, майданчики для птахів і спостереження за водою.
Екоосвіта з дитинства: формування нових звичок
У Чернівцях дедалі більше уваги приділяється не лише боротьбі з наслідками екологічних проблем, а й профілактиці — через освіту. Виховання екологічно свідомого покоління починається ще з дитсадка, коли діти вперше дізнаються, що не кожне сміття — це просто сміття. Перші знання, ігри, малюнки та вірші формують не лише розуміння природи, а й повагу до неї.
У дитячому садочку №33 “Барвінок” вихователі проводять тематичні тижні екологічного виховання. Програма охоплює читання екоказок, створення годівниць, висаджування квітів та догляд за мінігрядками. “Діти дуже легко запам’ятовують, чому не можна кидати папір на землю, а пластикову пляшку варто промити та покласти в жовтий бак. Це стає для них нормою, а батьки починають переймати звички від своїх дітей”, — ділиться вихователька пані Галина.
Також значний вплив на формування екологічної освіти має школа. У гімназії №2 учні створили шкільний клуб “Чисте завтра”, де готують стенди про зміни клімату, організовують акції зі збору макулатури та пластику, запрошують експертів на зустрічі. У 2023 році цей клуб виграв невеликий грант на створення екоосвітнього куточка. Туди входять інтерактивна дошка, стенд із прикладами правильного сортування та набір демонстраційних матеріалів.
Окрім того, багато екологічних акцій здійснюються за ініціативою учнівського самоврядування. У 2022 році в Чернівцях провели флешмоб “Обійми дерево”, присвячений Дню Землі. Кожен учень повинен був обрати дерево біля школи чи в парку та піклуватися за ним протягом усього календарного року. Діти із захватом фотографувалися біля дерев, виготовляли власні іменні бирки та малювали різнобарвні плакати.
Висновок
У Чернівцях екологічні зміни розпочинаються не із гасел, а із рук в рукавичках. З дитячих очей, які починають дивитися на світ уважніше. З дорослих, які більше не чекають, а діють. Це щира історія про тих, хто не боїться зупинитися в парку, щоб підняти обгортку від цукерки. Хто готовий посадити кущ біля школи чи обійняти у вдячності дерево. Кожен із них творить місто, в якому чисте повітря, вода і земля — не мрія, а буденність. І саме в цьому — справжня надія на завтра.
