Міська мобільність сьогодні є однією з ключових тем європейських урбаністів, адже саме транспортна політика визначає здатність міста бути зручним. Від пересування мешканців вуличними просторами залежить не тільки якість повітря чи рівень шумового забруднення, а й соціальний ритм, економіка та навіть ментальне здоров’я населення. Велосипед у цьому контексті посідає особливе місце, поєднуючи доступність, незалежність, й можливість терпляче інтегрувати фізичну активність, пише chernivtsi.name.
Наш матеріал покликаний проаналізувати реалізовані питання, пов’язані із двоколісною інфраструктурою. Ми розповімо про актуальність наявних проблем й постараємося запропонувати власні перспективи розвитку. Окрему увагу приділимо ролі громадських ініціатив й значному впливу представників владної верхівки.
Поточні ініціативи
Протягом останніх років буковинський край активно долучається до загальноукраїнських трендів щодо розвитку транспортної рухливості. Це не просто данина моді, швидше навіть усвідомлена необхідність, що презентує поліпшення екологічної ситуації, зменшення заторів і підвищення якості життя містян.
Одним із найперших кроків, котрий знаменує початок змін, було відкриття у 2011 році першої велопарковки біля міської ратуші. Захід відбувся в рамках Європейського тижня мобільності та мав на меті проілюструвати готовність урбаністичного центру поповнити свою інфраструктуру велосипедами. Згодом цей задум набув підтримки численними акціями: флешмобами, велопарадами, організованими маршрутами довкола буковинської території. Також значну роль відіграли тяжкі зусилля волонтерів й активістів, які зробили все можливе задля популяризації двоколісника як повноцінного засобу пересування.
Паралельно з розвитком велопаркінгів, зросла потреба потурбуватися про безпеку велосипедистів. “Український Відень” відновив практику спеціальних патрулів. Тобто, окремі екіпажі поліції почали патрулювати пішохідні зони чи парки, де автомобільний рух обмежений. Їхня присутність допомагає підтримувати порядок, запобігати правопорушенням та негайно розуміти громадські забаганки. Окрім того, для оперативного реагування на дорожні події також залучені мотопатрулі, таким чином гарантуючи безпеку всім учасникам дорожнього руху.
Містобудівне планування
У 2023 році під час розробки робочого проєкту для будівлі на вулиці Шкільній, 25, враховувалися архітектурно-планувальні умови. Це ознаменує бажання проєктантів й міської влади дотримуватися вимог розвитку облаштування.
Так, поки що терміни реалізації масштабних планів або конкретні деталі часто залишаються поза цікавістю громадськості, однак сам факт обговорення й планування свідчить про зміну колишньої парадигми.
Ключові перешкоди
Фізичні бар’єри
Мабуть, найочевиднішою проблемою залишається майже повна відсутність повноцінних велодоріжок. Ті нечисленні ділянки, які вже існують, часто є розірваними або існують лише умовно – як розмітка. Тому збільшується кількість конфліктів між учасниками руху, створюючи небезпечні ситуації.
Стратегічна невизначеність
Загальна мета зробити місто більш дружнім до велосипедистів не завжди підкріплюється чіткими й систематизованими стратегічними документами. Нерідко плани продовжують висіти на рівні ідейних обговорень, адже існує брак затвердженого бюджету чи повноцінної деталізації. Як при такій ситуації можуть ефективно використовуватися ресурси, координуватися зусилля різних сторін? Це практично неможливо.
