Чорний дим, що колись уособлював тепло й стабільність у побутовій уяві, нині дедалі більше асоціюється з небезпекою, залежністю та застарілою інфраструктурою. У місті Чернівці, яке зберігає унікальний симбіоз культурного спадку та природного середовища, це усвідомлення набуло особливого звучання. У період воєнних загроз, економічних струсів і потрясінь енергетичної системи саме тут почали зароджуватися стратегії переходу до сталих рішень — не з примусу, а з внутрішньої необхідності та відповідальності, пише chernivtsi.name.
Ця стаття досліджує шлях, яким Чернівці проходили трансформацію: від залежності від централізованого опалення до розбудови мережевих форм альтернативної енергетики. Ми проаналізуємо технічні новації, управлінські рішення, соціальні настрої та економічні наслідки, що супроводжували цей процес, а також покажемо, чому досвід Чернівців важливий не лише для міста, а й для всієї України.
Виклики воєнного часу
Лютий 2022 року назавжди закарбується у пам’яті страшним моментом вторгнення російської армії на території України. Проте разом з цим моментом прийшло невимовне хвилювання за подальшу енергетичну безпеку країни. Чернівці, хоч й знаходилися порівняно далеко від межі фронту, але труднощі місто не оминули.
Більшість чернівчан до довоєнного часу сприймали світло як певну даність. Те, що постійно існує у побутовому житті. Але коли почали зникати не лише лампочки, а й батареї втрачали свою звичну температуру, щоденна реальність змінилася. На той момент місто на 80-85% функціонувало від централізованого електропостачання. Просто уявіть: 52 місцеві котельні забезпечували теплом житлові масиви, школи, лікарні. За даними управління ЖКГ, близько 40% теплових мереж працювали на межі зносу. Водопровідні труби минулого століття, втрати тепла на рівні 25–30%, постійні потоки води — усе це роками залишалося «невидимим» у спокійні часи, але війна все оголила.
Особливо тяжкими видалися осінні місяці. Держава офіційно запровадила планові відключення світла. Вулиці, що раніше освячувалися яскравим світлом, потонули у темряві. Зменшилася кількість шумного натовпу. Місцеві жителі швидше зачинялися у власних домівках. Усім прийшлось звикати до змін життєвих реалій: куплялися термоси, щоб зберігати окропи якнайдовше. В одному із міських пологових будинків під час планового відключення електроенергії медичні працівники були змушені підключати резервний генератор просто під час операції кесаревого розтину.
Важкі зміни змусили владу задуматися над створенням альтернативних варіантів заміщення раніше звичної нам усім енергії. У грудні 2022 року представники Чернівецької міської ради оголосили про рішення розробити комплексну програму енергетичної незалежності. Це був не просто політичний жест — за ним стояла реальна тривога: що буде, якщо наступної зими стане ще гірше?
Як технології дали Чернівцям друге дихання
Теплові помпи для шкіл: перший практичний прорив
Першим прикладом масштабного технологічного прориву став процес встановлення теплових помп у низці навчальних закладів. Один з перших таких об’єктів — ліцей №20 на вулиці Руській, де вже на початку 2023 року замість газового котла запрацювала система “повітря-вода”. За словами тодішнього заступника міського голови Василя Зазуляка, цей крок зменшив витрати на опалення приблизно до 40%. Також новітній механізм оцінили й учителі. Вони розповідали, що уперше за багато років діти отримали можливість сидіти без курток у класі у холодну пору.
Сонячні станції на дахах: автономність як безпека
Ще одним цікавим напрямком є використання сонячної енергії. У 2023 році сонячні панелі з’явилися на покрівлях багатьох шкіл. Зокрема прикладом такого навчального закладу є школа №27, що на вулиці Івана Підкови. У міській лікарні №3 було встановлено гібридну систему живлення, яка поєднує фотоелектричну генерацію з інверторною батареєю. Така інновація дозволяє забезпечити безперебійне живлення хоча б критичних відділень: реанімації та приймального покою. Медичні працівники розповідали, що встановлення сонячних панелей допомогло побороти страх нічних відключень.
Біомаса та пелетні котли
Не обійшлося і без локального використання пелетних котлів. У кількох комунальних установах, де модернізація централізованого теплопостачання була надто складною або економічно недоцільною, встановлювалися твердопаливні котли, які працюють на біомасі. Частина паливних гранул постачалася з сусідніх громад області, що створювало нові економічні зв’язки між містом та селом. Один з керівників сільського підприємства згадував: «Ще рік тому наші клієнти були здебільшого з приватного сектору. Тепер — лікарня, школа, навіть муніципальний центр культури. Це новий етап».
Цифровий моніторинг споживання
У середині 2023 року відбулося надання офіційного статусу програми енергомодернізації. Це дозволило місто почати активне використання системи енергомоніторингу. Замість ручних розрахунків у бюджетних установах встановлювалися автоматичні сенсори контролю витрат тепла, світла та води. Результати моніторингу показали: у деяких медичних закладах така система знизила рівень енерговитратності до 30%. Окрім того, датчики допомогли виявити постійне нічне протікання в системі роками, яке роками залишалося непоміченим.
Соціальна сторона трансформацій: як місто переконувало людей
Впровадження нових енергетичних рішень в Чернівцях було не лише технічним викликом — у не меншій мірі це було питанням зміни мислення, звичок і соціальної довіри. У місті, де більшість мешканців десятиліттями звикли до централізованого опалення й монополізованих послуг, розмова про теплові помпи чи індивідуальні системи часто починалася з підозри або навіть відвертого скепсису. Люди ставили типові запитання: “А якщо щось зламається?”, “А хто буде ремонтувати?”, “А чи не розморозить батареї в січні?”.
Психологія змін: між недовірою та втомою
Соціальні опитування, проведені місцевими урбаністичними ініціативами у 2022–2023 роках, показували: понад 60% мешканців багатоквартирних будинків не були готові інвестувати в індивідуальні державні рішення. Вважали, їх “ризикованими”, “дорогими” або такими, що “не окупляться”. Особливо запам’яталися нам слова пані Галини, мешканки вулиці Комарова: “Я вже три реформи пережила — і завжди це було гірше для пенсіонерів”. Її голос — не просто пусті слова. Це досвід тисячі чернівчан, які у минулому проживали моменти непрозорих комунальних змін.
Зламати це сприйняття вдалося завдяки живим прикладам. У мікрорайоні «Гравітон» кілька ОСББ на початку 2023 року встановили спільні електричні бойлери, а в під’їздах провели утеплення стін та вікон. Мешканці просто не повірили як легко та просто зменшилися практично вдвічі платіжки за світло. Навіть почали з’являтися у соцмережах різноманітні пости типу: “Люди, працює! Ми перейшли — і не пожалкували”.
Гранти та підтримка: як держава іде назустріч
Великий поштовх для соціального прийняття дали грантові програми. У 2023 році Чернівці стали одним з учасників національної ініціативи «Енергонезалежні громади», яка передбачала співфінансування проєктів утеплення, модернізації теплопунктів та переходу на ВДЕ. Очевидці розповідають, що люди довго вагалися над підтримкою, поки не дізналися, що 70% витрат програма повністю покриває.
Програму НЕФКО також згадують із теплом. У дитячому садочку №10 після термосанації стало настільки тепло, що в групах зняли старі обігрівачі, які роками стояли в кутках “на всяк випадок”.
