Невпинний розвиток у місті, жвавий рух людей спонукали до будівництва залізниці на Буковині. Завдяки появі залізниці місцеві мали змогу зручніше подорожувати й відвідувати родичів у інших містах. У цьому матеріалі на chernivtsi.name ми більш детально розповімо про роботу чернівецького вокзалу.
Перший вокзал
У 1841 році уряд Австро-Угорщини затвердив програму з розвитку залізничного сполучення. У 1863 році з Відня до Львова було прокладено колію, яку згодом продовжили до Чернівців.
У вересні 1866 року у Чернівцях офіційно відкрили залізничний вокзал. Саме в цей день прибув перший потяг зі Львова. Перша буковинська лінія за відстанню була 24 кілометри. За наступні десятиліття мережа залізничних доріг Буковини успішно розбудовувалась і на початку ХХ століття вже сягала 530 кілометрів. Це допомогло регіону здобути лідерство у залізничному розвитку у порівнянні з іншими областями.
Перший чернівецький вокзал мав чимало недоліків. Зокрема логістичні, санітарні й безпекові. У будівлі вокзалу підлога була у грибку, стіни були мокрі, а водогін взагалі відсутній. А на початку 20 століття вокзал обслуговував 500 тисяч пасажирів. Тож проблеми були досить відчутні. Зокрема був активний й товарний потік. Головним експортним матеріалом з Буковини була деревина, тому при вокзалі був розташований митний пост та митний склад.
Новий вокзал
На Галичині та в інших містах, що входили до Австро-Угорщини, залізничні вокзали зазнали модернізації. Натомість у Чернівцях залізниця й надалі залишалась у занедбаному стані. У 1900 році чернівецька влада звернулась зі зверненням до Міністерства залізничного транспорту у Відні про те, що у місті потрібно реконструювати вокзал. Адже його стан хвилював місцевих жителів.
У 1909 році вже тривало зведення нової будівлі для залізничного вокзалу. Під час робіт неподалік стався зсув ґрунту. Його вдалось зупинити підпірною стіною. Згодом на цьому місці облаштували сквер, який існує і досі. Щоправда, декілька років тому чернівецькі забудовники намагались звести щось на території парку. У результаті історія повторилась, адже стався повторний зсув.
Наприкінці осені 1909 року новий вокзал розпочав свою роботу. На модернізовану споруду прийшло поглянути чимало чернівчан. Тепер на залізничному вокзалі пасажирів неабияк тішили сучасні туалети та центральне опалення. Єдиним недоліком було те, що табло з розкладом руху потягів облаштували надто високо, тож багатьом доводилось дивитись на нього через бінокль.
За усі роки своєї роботи вокзал міг би розповісти багато цікавих історій, звісно, якби він мав можливість розмовляти.
Вплив роботи вокзалу на екологію
Функціонування вокзалу у містах значно полегшує життя людям, адже виникла можливість комфортніше дістатись інших міст за потреби. Але й залізничний вокзал має негативний вплив на нашу екологію.
До прикладу на вокзалі збирається й відправляється велика кількість потягів. Вони можуть спричинити чимало шкідливих викидів в атмосферу. Зокрема дизельні локомотиви викидають у повітря оксиди азоту та інші небезпечні речовини. Також робота вокзалу може призвести до великої кількісті відходів. До прикладу, пластик, папір тощо. Якщо утилізація цих відходів не є ефективною, то тоді відбувається значне забруднення навколишнього середовища. Ну і, звісно, функціонування залізничного вокзалу потребує чимало енерговитрат для освітлення, опалення та інших систем. Якщо цю енергію беруть з джерел, що викликають викиди вуглецю, це може вплинути на зміну клімату.
Отож навіть такий звичний для нас залізничний вокзал має певний негативний вплив на нашу екологію. Аби зменшити забруднення атмосфери, варто впроваджувати зелені технології, впроваджувати вторинне використання й ефективно використовувати електроенергію.