Так склалося, що під час розвитку сільського господарства людство надавало перевагу рослинам, що мали певну користь, зокрема були їстівними для людини чи худоби. Інші ж види рослин, що часто росли поряд з корисними, проте не мали таких переваг, людство стало вважати шкідливими. Боротьба з ними триває вже не одну сотню років та є актуальною і нині, пише сайт chernivtsi.name.
Серед найбільш поширених шкідливих рослин на Чернівеччині можна назвати два види.
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.)
Цей однорічний злісний бур’ян зіпсував нерви не одному господареві! Хоча занесений у цей регіон він був порівняно нещодавно – у 1969 році – вже зараз амброзія полинолиста займає у Чернівецькій області площу майже 600 гектарів!
Зовні ця рослина нагадує полин гіркий. Це справжнісінький монстр, адже своїми коренями амброзія проникає у ґрунт на 4 метри в глибину! Наземна частина рослини може мати висоту до 20 до 180 см. Амброзія полинолиста витягує з ґрунту води в два рази більше за будь-яку зернову колоскову культуру, а разом з водою поглинає велику кількість елементів мінерального живлення, в тому числі калій, фосфор та азот. Цікаво, що одна рослина дає до 100 тисяч штук насінин, які зберігаються у ґрунті протягом 40 років!
Амброзія полинолиста у певному сенсі викликає захват, проте у тих, хто займається сільським господарством, вона викликає лише головний біль. Адже амброзія здатна створювати суцільні зарості, які перекривають ріст корисним рослинам. А окрім того, амброзія полинолиста здатна наносити серйозну шкоду здоров’ю людини, бо може викликати сінну лихоманку (поліноз) – серйозне захворювання, яке важко і довго лікується.
Для боротьби з амброзією використовується весь спектр наявних способів, це механічний, хімічний, біологічний та агротехнічний.
Найпопулярнішим способом є механічне виривання рослин з корінням та скошування у період цвітіння. Рештки часто захоронюють у санітарних ямах, використовуючи вапно чи гас. Також для боротьби з амброзією використовується обробка гербіцидами.
Для боротьби з амброзією на полях важливо дотримуватися технології передпосівного обробітку, сівби, догляду за посівами та збирання врожаю.
Повитиця польова (Cuscuta campestris Juncker)
Ще одна досить цікава з точки зору еволюції рослина. На відміну від амброзії, повитиця польова не має ані коренів, ані листків: це рослина-паразит.
Вона має стебло, яким обплітається навколо рослини-хазяїна і прикріплюється до неї присосками, таким чином висмоктуючи поживні речовини. Одним стеблом повитиця може обплести до двох сотень інших рослин!
У плані розмноження повитиця польова теж не пасе задніх. Вона може розмножуватися відрізками стебла або насінням, якого дає до 30 тисяч штук. У ґрунті таке добро зберігається до 25 років.
Разом з амброзією полинолистою повитиця польова входить у трійку лідерів серед бур’янів по всій Україні.
Серед ефективних методів боротьби з повитицею суворе дотримання карантинних заходів, наприклад, заборона ввезення культур із заражених регіонів у вільні, ретельне обстеження угідь у період вегетації, фітосанітарна експертиза та карантинний огляд.
Ефективним також є використання пару, проведення кількох культивацій та й просто висів культур, які не вражаються цим видом бур’яну, наприклад, коноплі, соняшника, деяких гарбузових та колосових зернових.
При механічному способі боротьби збирають уражені рослини, а потім обов’язково спалюють з використанням гербіцидів.
Зрештою, поділ на корисні та шкідливі рослини існує з точки зору людини. Природа наділила уміннями пристосування та виживання обидва види. Саме тому так важко часом подолати бур’яни і зберегти врожай. Але людству це вдається, зокрема, і в Чернівецькій області.
