Міста змінюються разом з людьми. Якщо декілька століть тому вишукані будівлі, кам’яні подвір’я, жваві вулочки та ринки були ознакою міського простору, то пізніше стало складно уявити урбаністичний пейзаж без квіткових клумб, дерев та алей, де можна сховатися від сонця у спекотний день. Якщо зазирнути в історію, можна дізнатися, що більшість дерев, які очищають повітря у Чернівцях, були посаджені у радянські часи, пише chernivtsi.name. Про це нам розповідає газета “Радянська Буковина” і дослідження чернівецького науковця Василя Холодницького.
Як чернівчани озеленяли місто
Радянська влада надавала озелененню Чернівців великого значення і всіляко цьому сприяла. Можливо, саме через це найбільше зелених насаджень у місті з’явилося у часи СРСР.
Після Другої світової війни у парках і скверах Чернівців, а також на вулицях міста було висаджено 55 тисяч дерев і близько 10 тисяч кущів. Цікаво, що саме у “голодні” післявоєнні роки у парках і скверах було посаджено близько 10 тисяч фруктових дерев для відновлення міських садів. Крім того, було закладено нові сади загальною площею 23 гектари.
До озеленення і впорядкування міста, крім місцевої влади, активно долучилися й чернівчани. Містяни, об’єднавши сили, протягом 1948-1949 років очистили і відремонтували 134,2 км кюветів, посадили 45 тисяч дерев, близько 8 тисяч кущів та майже 50 тисяч квітів. Усі роботи з озеленення Чернівців проводилися вручну. Завдяки спільним зусиллям тресту “Зеленбуд” і населення Чернівців було озеленено десятки вулиць – переважно їх засаджували липами. Більше дерев тоді стало на вулицях О. Щербакова, І. Котляревського, Університетській, проспекті Сталіна (вулиця Головна), Карла Маркса, Гвардійській, Полтавській та інших. Також були озеленені сквери біля Будинку офіцерів, Центральної площі, Головпоштамту тощо. Роботи з озеленення міста проводились щорічно з наростаючими обсягами. Упродовж 1953-1954 років було посаджено 43 тисячі дерев та понад 97 тисяч кущів.
Також протягом цього періоду у місті зусиллями чернівчан з’явилися нові сквери. Один із них розташовувався на Радянській площі, а інший – на вулиці Університетській неподалік від Чернівецького університету. У районі сільськогосподарської виставки на площі 4,5 гектара та в районі вулиці Чкалова на площі 5 гектарів у 1958 році заклали лісопарки. Газета “Радянська Буковина” писала, що у цей період також було відремонтовано старі оранжереї з метою розвитку квіткового господарства у Чернівцях. Розпочалося будівництво й нової оранжереї на вулиці Дубинській на 200 парникових рам, яка запрацювала у 1960 році.
У радянські часи у Чернівцях стало гарним правилом висаджувати дерева та кущі у районах новобудов, які швидко заселялися у 1970-1980-х роках. Таким чином здійснювався благоустрій таких вулиць таких, як І. Стасюка, Молодіжної, Фізкультурної, Південно-Кільцевої та інших. Також у 1960-х роках було закладено парк “Жовтневий” площею 40 гектарів. Згідно з історичними дослідженнями, у парку планували створити затишні зелені куточки, галявини та штучні озера. Також місцева влада хотіла облаштувати у парку атракціони та спортивний комплекс.
Продовжуючи історію озеленення
Озеленення міста – це не лише питання естетики, а й затишку та підтримки сприятливої екологічної ситуації. Здається, що берегти красу рідного міста стало для чернівчан доброю традицією з минулих десятилітть, адже щороку у місті відбуваються масштабні екологічні акції.
Наприклад, 17 жовтня 2020 року на Буковині усього за один день висадили 60 тисяч дерев. Дерева висаджували на території 11 лісогосподарських підприємств Чернівецької області. До Всеукраїнської акції “Озеленення України” долучилися лісничі, школярі, студенти, військові, представники місцевої влади, журналісти та усі охочі.
У 2026 році Чернівці також долучилися до однієї з наймасштабніших екологічних акцій “1 мільйон дерев пам’яті та життя”. Ця ініціатива об’єднала українців у 30 країнах світу, щоб зробити добру справу та водночас вшанувати пам’ять жертв російсько-української війни. У Чернівцях у межах акції висадили понад 100 дерев.
