Серед вузьких чернівецьких вуличок, де тіні високих дерев переплітаються з вишуканими балконами чи кованими огорожами, відчувається дихання минулого. Кожна старовинна споруда – свідок культурних перетинів й історичних змін, від австрійського правління до сучасної України. Та з цією архітектурною красою ховаються серйозні виклики: холодні стіни, старі дерев’яні вікна, коридорні протяги. Місто стоїть на перетині необхідності збереження свого обличчя разом із прагненням надати сучасний комфорт. Таке протистояння задає тон усім можливим інженерним рішенням, пише chernivtsi.name.
Наш матеріал покликаний детально дослідити методи подолання буковинським краєм проблеми енергоефективності старих будівель. Ми розглянемо різні аспекти утеплення, їхні переваги або технічні обмеження. Через конкретні приклади намагатимемось підказати підходи, здатні зберегти культурну спадщину, одночасно знижуючи тепловтрати.
Важливі контексти
Коли йдеться про енергоефективну модернізацію міських приміщень, ми не можемо розглядати це питання винятково з технічного погляду. Місто визначається винятковим композиційним спадком, який накладає особливі вимоги щодо будь-яких будівельних втручань. Понад тисячі об’єктів створюють унікальний архітектурний ансамбль. Наприклад, один із найвідоміших символів – Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, що зараз належить Чернівецькому національному університету. У 2011 році отримав статус Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вимагаючи надзвичайної обережності під час робіт зміни фасадів тощо.
Саме тому ремонтне питання жорстко регулюється законодавчими документами. В Україні діють Державні будівельні норми (ДБН), котрі регламентують процеси планування, забудови й реконструкції об’єктів. Однак цього тепер недостатньо. Варто також отримати висновки від управління охорони Чернівецької міської ради. Проєкти мусять пройти процес створення науково-проєктної документації, коригування історико-архітектурного опорного плану. Головна мета – зберегти унікальну автентичність, не спотворюючи зовнішній вигляд.
Інноваційні рішення утеплення
Найпоширенішою практикою є зовнішнє теплооблаштування фасадів. Метод передбачає встановлення на стіни спеціальних ізоляційних матеріалів, таких як пінополістирол, пінопласт чи мінеральна вата, з подальшим нанесенням декоративного оздоблення – тинькування, фарби, панелей. Перевага очевидна: тепло не зникає через стіни, що актуально для цегляних споруд. Однак зберігається питання недоліків. Якщо роботи виконані неякісно, утеплення може порушити паропроникність, призводячи до утворення конденсату й плісняви.
Менш конфліктний варіант – енергозахист дахів, горищ, перекриттів. Багато нагріву втрачається через неутеплені покриття. Допрацювання цих зон, як правило, ніяк не змінює загальну атмосферу оформлення.
Ще одним важливим елементом термомодернізації залишаються вікна та двері. Старі приміщення зберігають автентичні дерев’яні рами з неефективним одинарним склом, тому 40% тепломісткості йде в нікуди. Водночас доволі часто практикується реставрація завдяки сучасним склопакетам, не втручаючись до будь-якого вигляду. Також існує метод ущільнення швів між панелями, віконних обрамлень. Він допомагає протистояти інтенсивним протягам.
Буковинський досвід
Місце яскравого прикладу варто віддати Об’єднанню співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) вулиць Комарова й Руської. Вони звернулися до програми «Енергодім» з метою провести енергоаудит своїх домівок. Тобто, ініціатива прийшла “знизу” від самих мешканців, котрі розуміють переваги теплої домівки та менших рахунків. Здається, такі кроки несуть зовсім незначну роль. Проте тільки таким чином запускається отримання фінансування й подальшої реалізації.
Проблеми охоплюють ще точки соціальної сфери. За даними локальних ЗМІ, шість шкіл Чернівецької області потребують утеплення, і навіть для них були виділені кошти на підготовку витримки зимового періоду. Та задуму не судилося здійснитися у повному обсязі. Це свідчить про наявність системних перепон. Промінчиком світлої надії тут може вступити гімназія №10. Частину її фасаду вдалося утеплити задля розміщення Інклюзивно-ресурсного центру №3. Заходам енергоощадження вдалося виконатися (відбулася заміна старих віконних рам), одначе охопилася незначна частка. Це пояснюється єдиною відповіддю: більшість збагачені роллю пам’ятки історії й архітектури місцевого значення.
Хоча представники владної верхівки закладають матеріальне забезпечення для програм теплових змін, їх виконання стикається з адміністративними та бюрократичними перешкодами. Іноді фінансування може бути перенесене, або просто не здобувається належне юридичне оформлення вчасно. Тому, навіть попри сильну готовність ОСББ, обіцянка швидкого здійснення набирає статусу скороминучої.
