Протягом багатьох століть різні нації заселяли територію Буковини. З 18 по 20 століття суттєве місце у регіоні займали німці. Вони створювали власні поселення. У цьому матеріалі на chernivtsi.name ми більш детально розповімо про життя у німецьких колоніях.
Поява
Станом на 20 століття Буковина вважалась сільськогосподарською провінцією Австро-Угорської імперії. У 1909 році населення краю налічувало 929 тисяч осіб. Тут проживало чимало національностей, зокрема русини, румуни, поляки, німці, вірмени, євреї, угорці, чехи, словаки.
У 14 столітті з’явились перші згадки про німців, що проживали на території Буковини. Здебільшого це були ремісники та купці. Вони поселилися у таких містах як Мольде, Нямц, Родна, Роман, Серет, Сучава тощо. У Сереті була розташована церква, яка вважалась резиденцією католицького єпископа, до єпархії якого належали німецькі переселенці. У 16 столітті еміграція німців припинилась, а нащадки попередніх асимілювались. Причиною цього стали постійні війни.
У 18 столітті Буковина відійшла під австрійське панування. Саме у цей період у край почали прибувати німці. Тоді граф Август Понятовський поселив у Прилипчу німецьких ткачів з околиць Бреслау і Ельбінга для того, щоб вони працювали на його суконній фабриці у Заліщиках. Для них були створені певні правила проживання. Німці повинні були сплачувати податки за свою діяльність. Однак це поселення швидко занепало. Причиною цього стали непомірні податки, накладені на працьовитих емігрантів.
У період російсько-турецької війни на Буковині виникла друга німецька колонія. Її жителі працювали у монетарні, а також у торгівлі. Цікавим фактом є те, що німці-протестанти виготовляли монети для російських військ. Це німецьке поселення було названо Садгорою на честь його засновника Гартенберга.
Діяльність
У 1775 році Буковина набула особливого статусу. Її назвали “військовим управлінням”. Його очолили австрійські генерали, які розпочали ґрунтовну реорганізацію краю, що стосувалася всієї інфраструктури Буковини.
Коли австрійська влада прийшла у буковинський край, то сільське господарство суттєво відставало, а ремесло тут було розвинуте дуже слабо. На Буковині відчувалася велика нестача робочої сили для цивілізованого обробітку землі, що лежала облогом, тому органи державного управління намагалися залучити у край німецьких колоністів із Галичини.
Проживаючи на Буковині, німці займались землеробством, садівництвом, городництвом і тваринництвом. Зокрема німці стали першими, хто налагодив варіння пива на Буковині. Монополія на виготовлення пива належала німецькій сім’ї з Аугсбурга, яка започаткувала своє ремесло в Сереті. Також німецькі колоністи долучились до розвитку місцевої інфраструктури. У містах почали з’являтись аптеки, заводи, підприємства. Також формувались промислові райони.
У Карпатах були відкриті родовища залізної руди. Прибулі німецькі гірники, родом переважно із Трансільванії, відкрили в 1786 році залізоробний завод біля Якобен, який незабаром занепав, а згодом заснували Айзенау, Луїзенталь і Букшоя. Колоністи
займалися землеробством, овочівництвом і тваринництвом дуже раціонально. Доходи від сільського господарства були рентабельними, і тому німецькі колонії у всіх аспектах розвивалися успішно. Німці привезли у край кращі породи худоби, вони вирощували гарних, сильних і великих коней. Німці виявилися вправними господарями. У результаті їх почали наслідувати місцеві жителі.
У 21 столітті дуже рідко можна натрапити на німецьку мову на Буковині. Але у деяких селах проживають нащадки німецьких колоністів, які ще пам’ятають родинні історії про період німецьких колоній.
