На Буковині вчені віднайшли давнє поселення. Завдяки таким знахідкам можна більш детально дослідити побут наших предків. У цьому матеріалі на chernivtsi.name ми більш детально розповімо про міста, де колись проживали люди.
Василівка
Це село розкинулось у Сокирянському районі, неподалік правого берега Дністра. Перша згадка про цей населений пункт датується 1447 роком. На території цієї місцевості вчені віднайшли пізньопалеолітичні стоянки, які є частиною трипільської культури й давньоруського поселення 12-13 століття. Представники цієї культури займали територію від Словаччини та Румунії до теперішньої Слобожанщини. У цей період люди активно займались керамікою, зокрема гончарством. У селі Василівка археологи віднайшли фігурки людей й тварин з кераміки. Ці знахідки є доказами того, що історія й культура України є багатою й унікальною.
У селі Василівка розташований козацький курган. Адже у 16-18 столітті українці мали війни з кримськими татарами, Туреччиною й росією. Курган Могила є високим земляним насипом над давнім похованням. Він має унікальну форму з ізольованим округли підвищенням. Цей курган має штучне походження.
Унікальні артефакти
У 2017 році у селі Комарів Кельменецького району Чернівецької області проводились розкопки за допомогою міжнародної українсько-німецької групи. Протягом двох тижнів археологам вдалось віднайти верхні контури заповнень археологічних об’єктів. Один з них є похованням дитини, а другий – це майстерня 3 століття до нашої ери. Також було розкопано частини глиняних і скляних посудин, римські монети, шпору тощо. Вчених найбільше зацікавили артефакти, які були пов’язані з виготовленням скла. Зокрема це були відходи від плавлення скла, напівфабрикати, бракований та готовий посуд.
Раніше у 50-х роках 20 століття львівський археолог зміг віднайти у селі склоплавильну пічку, виготовлену за римською традицією. Вона була складена з цегли або плімфи римського зразка. Також було розкопано прясла та намиста із сердоліку, напівкоштовного каменю червоного чи помаранчевого забарвлення. Такі рече характерні для черняхівської культури.
Археологи ділились думками, що такі знахідки не є характерними для цієї місцевості. Вони були здивовані, що уламок античного світу опинився тут на Буковині. Вчені припускають, що можливо римські ремісники могли оселитися на бессарабських землях, бо збували в середній течії Дністра товар.
Також у селі Комарів було віднайдено рештки споруд, які були побудовані за класичною римською технологією з використанням будівельної кераміки, цегли і фасонної цегли зокрема – з такими елементами, які притаманні суто римській будівельній традиції. Також жителі цієї місцевості використовували систему гіпокауст, тобто теплої підлоги. Це була своєрідна система опалення, яка була поширена у римському періоді. Загалом це була досить складна технологічна конструкція, де в якості опалювального елементу була саме підлога, під якою циркулювало прогріте повітря.
Загалом у Комарові археологи натрапили на речі, якими не дуже ділились римляни. Історики припускають, що у цій місцевості могла мешкати певна громада у варварському оточенні. Вони принесли у це поселення повноцінний набір побутових уподобань і втілили їх на території, яка чи не за 300 кілометрів від лімесу.
Отож Буковина була привабливим куточком для проживання давніх культур. Завдяки проєкту із вивчення унікальної археологічної пам’ятки пізньоримського часу, який був створений з ініціативи відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України, українці матимуть змогу у деталях дізнатись про жителів цього краю.