На Буковині є чимало різноманітних містечок зі своєю унікальною історією. Кожне з них має свої таємниці. У цьому матеріалі на chernivtsi.name ми більш детально розповімо про життя давнього Снятина, що розташоване на межі Буковини й Покуття.
Назва міста
Це українське місто відоме з 1158 року. Адже саме тоді про Снятин вперше письмово згадали в Іпатіївському літописі. У 1448 році воно отримало магдебурзьке право. Тож місто має дуже давню історію.
Існує припущення, що Снятин походить від слова сніт – ремесло каретника-різьбяра. Також є гіпотеза, що місто назвали на честь його воєводи Костянтина Сірославича, знатного боярина, що діяв при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла. На Снятин назва могла змінитися під впливом слова “сніт”, яке для населення того часу було більш зрозумілим. При археологічних досліджень було виявлено, що одне з поселень Снятина належить до часів Київської Русі.
Життя Снятина
У 1349 році Галичина перейшла під владу польського короля Казимира III. Саме у цей період Снятин став центром староства. Тривалий час старостами у Снятині були представники роду шляхтичів Бучацьких, зокрема Міхал “Мужило” Бучацький, його син Міхал, внук Давид.
Коли Снятин отримав магдебурзьке право, то місто стало важливим торговельним центром зі щорічними ярмарками. Опісля цих подій місто перейшло під правління іноземних урядовців, а згодом стало знову власністю короля. Раніше Снятин межував з кордоном Молдови. Тож у місті діяла головна митниця на Молдавському торговельному шляху. Тут проживало чимало людей різних професій. Налічувалось близько 15 різноманітних напрямів роботи.
Попри успішну діяльність торговельного шляху, життя місцевих було нелегким. Адже у Снятині все більше посилювалась влада польських колоністів. У результаті остаточно зникли рештки руського права, тож умови проживання корінних мешканців погіршились. Це все призвело до повстань. У 1456 році снятинці брали участь в антифеодальних виступах селян Північної Молдови. Згодом повторні повстання відбулись у 17 столітті.
В австро-угорський період на околицях Снятина виникла німецька колонія Августдорф. Але загалом у ці роки місто перетворилось на спокійне, буденне поселення, яке завжди залишалось осередком українського національного духу. Снятин став домом для різних етносів та національностей: русинів, поляків, австрійців, німців, євреїв, вірменів.
Найвідоміша пам’ятка Снятина – ратуша, що розташована на центральній вулиці Шевченка на заході колишньої площі Ринок. Ратушу збудовано у 1861 році за проєктом архітектора Йосифа Шрейбера під керівництвом міського будівничого Антона Берки. Будівлю виконано у стилі класицизму. Ратуша вважається однією з найгарніших і найвищих в Україні.
Сучасне місто
У 21 столітті Снятин постає як місто реконструкцій. Тут відкрито три сучасних АЗС з повним комплексом обслуговування, дві сучасні станції технічного обслуговування автомобілів, працює 72 крамниці, 5 ресторанів, 18 кафе, 2 їдальні швидкого обслуговування. До ладу привели підприємство із випуску металодахівки. Хліб випікають 5 приватних пекарень. Життя у місті вирує.
У Снятині діє цегельний завод, який забезпечує комунальні й приватні підприємства необхідним. Протягом року завод випускає близько 16 мільйонів одиниць цегли. Загалом місто з кожним днем все по-новому розвивається. Жителі Снятина творять нові яскраві сторінки його історії та культури на прославу України.
З початком повномасштабного вторгнення розвиток міста став значно повільнішим. Причини тут зрозумілі. Але жителі Снятина готові й надалі покращувати свою інфраструктуру та створювати затишок у рідному місті.