Він чернівецький біохімік, який вперше отримав ДНК у чистому вигляді. Мова йде про буковинського науковця Ервіна Чаргаффа. У цьому матеріалі на chernivtsi.name ми більш детально розповімо про його життєпис.
Походження
Ервін Чаргафф народився у 1905 році у Чернівцях у родині місцевого заможного банкіра Чаргаффа і Рози Зільберштейн. Цікавість до біохімії у хлопця виникла ще змалечку. Завдяки своїй спритності йому вдалось закінчити Чернівецьку гімназію.
У 1914 році родина Чаргафф на деякий час переїхала до Відня. Їхня подорож затрималась. Адже несподівано у Австрії помер батько й розпочалась Перша світова війна. У рідне місто Ервіна прийшли військові. Тож у Відні хлопець закінчує гімназію Максиміліана. Закінчивши школу, він вступив у Віденський університет, де здобув вищу освіту. У 1928 році йому вдалось захистити докторську дисертацію, яка була присвячена органічним комплексам срібла і дії йоду на азиди. Опісля цього чернівчанин став членом науково-дослідницької організації.
Ервін отримав посаду у лабораторії обмінної хімії в Єльському університеті у США. А згодом розпочав працювати у Берлінському університеті. У свої 23 роки Ервіну Чаргаффу вдалось здобути ступінь доктора філософії та стати науковим співробітником зазначеного університету.
Наукове життя
Загалом Ервін за усю свою наукову діяльність працював в навчальних закладах США, Німеччини й Франції. У 1935 році чернівчанин повернувся в Америку. Саме там він розпочав працювати у Колумбійському університеті в Нью-Йорку. У цьому місці Чаргафф відчув потяг до біохімії, до якої йшов через хімію і романтичні переконання, виконуючи цілий спектр фундаментальних досліджень структури й біологічних функцій нуклеїнових кислот.
У 1950-1953 роках ним було показано, що загальна кількість аденінових залишків в кожній молекулі ДНК дорівнює кількості тімінових залишків, а кількість гуанінових залишків – кількості цітозінових. Це так зване правило Чаргаффа.
Загалом це правило стало опорною точкою для з’ясування структури знаменитої подвійної спіралі. Але Нобелівську премію за розвиток її моделі отримав не буковинець. нагороду отримали вчені Джеймс Вотсон і Френсис Крик. Чаргаффу було важко змиритись з історичною несправедливістю. На старості років в одному з інтерв’ю Ервін розповідав, що тоді Джеймс і Френсис були досить юні та амбіційні. Вони нічого не знали про дослідження Чаргаффа, тож він вирішив розповісти їм самотужки. Саме тоді вони вкрали ідею у вченого про парність основ. Це була природна реакція людини, що протягом усього життя послідовно й безкомпромісно прагнула правди й органічно не терпіла брехні. Також Чаргафф довів, що ДНК володіє видовою специфічністю, і відкинув гіпотези про існування багатьох різновидів ДНК. Ервін Чаргафф був першим, хто почав досліджувати денатурацію ДНК. Крім того, він займався дослідженням зсідання крові, вивчав ліпіди і ліпопротеїни та метаболізм амінокислот.
Науково-публіцистичні здобутки Чаргаффа високо оцінено провідними науковими інститутами і видатними вченими світу. Його було обрано почесним ректором Базельського, Бонського та Колумбійського університетів, членом Американської академії мистецтв і наук, Паризької АН, Нідерландської королівської АН, Німецької академії “Леопольдіна”, керівником біохімічного інституту Колумбійського, нагороджено Золотою медаллю ім. Пастера Французького біохімічного товариства, медаллю ім. Найберга американського товариства хіміків і фармацевтів.
Під час радянських часів ім’я видатного буковинця замовчувалось. Зі здобуттям незалежності Ервін Чаргафф підтримував зв’язок з ректором Чернівецького національного університету.
