Сокирянські каменоломні – це підземні ходи та лабіринти під місто Сокиряни Чернівецької області. У цих катакомбах видобувається будівельне каміння, а саме вапняк. У матеріалі на chernivtsi.name ми більш детально розповімо про функціонування каменоломні.
Початок видобутку
Ще з давніх часів у Сокирянах існував дрібний видобуток каменю. З цього будівельного матеріалу по всьому краю робили обкладку і цебриня криниць, викладали пічки, виробляли плити і хрести для поховань, а багатії використовували і для будівництва будинків.
До 1940 року геологічні дослідження території Чернівецької області були малоактивні. Інколи цим самостійно займались румунські науковці. У 1945 році геологи Українського Геологічного Управління обстежили родовища корисних копалин Чернівецької, Кам’янець-Подільської, Вінницької областей на використання оолітових вапняків для виробництва вапна і цементу.
До 1950 року родовище “Меруни” у Сокирянах не було досліджене. Цього ж року відбулась перша геологорозвідка, але запаси корисних копалин не були зафіксовані. У 1955 році різні організації почали видобуток корисних копалин підземним ходом у родовищі “Меруни”. Розвідані площі розробки корисних копалин складають 933,3 га, із них уже відпрацьовано 631 га. Частина розвіданих площ передано під охоронну зону верхнього водоймища Дністровської ГАЕС.
Корисні копалини у Сокирянах
Усі поклади корисних копалин у Сокирянах належать до Південної частини Подільського плата українського кристалічного масиву. Таких скелястих вапнякових пасм як у Чернівецькій області немає у світі. Подібні за деякими геологічними структурами скелясті пасма є у Великій Британії та США.
Оригінальність цього рифу полягає в тому, що він не складається з коралів, як більшість сучасних бар’єрних рифів світу. Саме ці наповнені рештками вапнякових водоростей, моховаток, молюск, специфічних морських черв’яків та інших організмів. Корали в його окладі зустрічаються рідко.
Дослідження останніх років показали, що ця територія є частиною лінії великого розлому земної кори.
Легенда про каменоломню
На Буковині існує легенда про каменоломню у містечку Сокиряни. Ці схили поблискують вапняково-кам’яними залисинами та здіймаються бовванистими каменюками вздовж усього кам’яного жолоба.
Старожили розповідають історію, ніби колись давно тут жив господар-богатир, який володів усіма підземними багатствами. У нього було і срібло і золото, але найбільше він любив морські корали, діаманти і всякі інші коштовності, що зберігалися під водою. Чоловік їх зберігав для того, аби передати усе своїм нащадкам. Але скоро старий велет занедужав та не встиг нічого віддати.
Вони і скам’яніли у земній тверді, лиш час від часу даючи про себе знати проблисками чистої, як сльоза, глибинної води, що проступає на дні велетенської кам’яної чаші. З тих часів люди шукають тут скарби, розкопуючи землю самостійно або за допомогою техніки. Але ніхто так нічого не віднайшов. У цьому місці люди втрачали сили і здоров’я від важкої роботи, а дехто знаходив тут і смерть.
Обладнання для видобутку
Станом на 2023 рік каменоломня сягнула понад 650 гектарів. Для обробки такої території потрібне професійне оснащення.
Ще під час радянської влади застосовувалися 9 видів великих каменерізних машин, зокрема 2 з них використовували для підземних розробок у Сокирянах. На початку 60-х років 20 століття українець винайшов другу каменерізну машину. У ній різальним інструментом була ланцюгова пилка з побідітовими зубцями.
У наш час родовище у Сокирянах потребує нове й сучасне обладнання, аби спростити роботу працівників.