Дністровське водосховище розташоване на річці Дністер та охоплює Чернівецьку, Хмельницьку та Вінницькі області. Головне водосховище було створено у 1981 році. У матеріалі на сайті chernivtsi.name ми розкажемо як почало функціонувати Дністровське водосховище.
Характеристика та використання
Наповнення водосховища відбувалось з 1981 по 1987 рік. Ця тривалість пояснює, чому певний період була маловодність. Загалом Дністровське водосховище здійснює сезонне регулювання стоку Дністра і забезпечує зрошення 500 тисяч гектарів орних земель. Завдяки цьому вже протягом 25 років населені пункти Молдови та України не страждають від руйнівних дій паводків та весняних льодових затоплень.
Основним завданням водосховище – це гідроенергетика. Також існує буферне Дністровське водосховище. Воно призначене для вирівнювання попусків. Гребля буферного водосховища має 12 водоскидних отворів.
Екологія
У 1988 році у Дністровському водосховищі почали проводити екологічні попуски. Вони спрямовані на створення умов для розмноження риб, птахів та інших гідробіонтів тощо.
У 1999 році був проведений екологічний попуск. Він тривав 33 доби. Через високу водність у квітні рівень води у водосховищі перевищував норму практично весь період екопопуску і досягав максимальної позначки. Це призвело до таких негативних наслідків як активізація процесів берегообрушення. У цей рік відбулось заповнення малих озер, покращився санітарний та екологічний стан у пониззі Дністра.
У 2000 році екологічний попуск тривав вже 46 діб. Він поєднав у собі санітарно-промивний та репродукційний попуски. Оцінка ефективності цьогорічного попуску була нижчою, ніж у 1999 році. Причиною цього стала низька водність, яка не дозволила завершити нерестову фазу екологічного попуску. Це призвело до збитків в рибогосподарській галузі Одеської області.
У 2001 році попуск тривав 30 діб. У результаті екологічного попуску було залито водою близько 85 % всієї площі плавнів. Рівень води був досить стабільний. Тож жодні водні жителі не загинули. Загалом екологічний попуск 2001 року позитивно вплинув екологічний та санітарний стан Дніпра.
У 2002 році екологічний попуск тривав протягом 36 діб. У результаті проведення відбулось осушення нерестилищ, а також пришвидшилось процеси берегообрушення. Тож цей екологічний попуск був неефективний та негативно вплинув на стан водосховища.
У 2004 році екологічний попуск проводився 31 день. Цей процес не забезпечив надходження дністровської води до більшості заплавних озер. Попри маловодність, основною причиною стали старі дамби. Залитими виявилися лише 60% нерестових угідь. Як і в деяких попередніх роках, екологічний попуск був малоефективним.
Затоплені села
Багато українців навіть не здогадуються, що під прозорою водою поховане не одне життя. На початку 70-х років 20 століття мешканця 60 сіл, які були розташовані у пониззі Дніпра, повідомили про те, що вони повинні виїхати зі своїх домівок. Причиною стало створення водосховища.
Людям було важко повірити в те, що їх виганяють з рідної землі, де виросло не одне покоління їхньої родини. Влада змусила жителів самотужки розібрати власні будинки до останньої дошки. Людям сказали засипати криниці, спалювати церкви, вирубувати сади та ліси. А увесь попіл і вугілля наказали вивезти. Загалом на місці населеного пункту селяни повинні були залишити пустелю. Згодом почався процес затоплення, який тривав вісім років. У результаті, природній стан Дністра різко погіршився, річка стала міліти, зникли деякі рослини з пантеону Подільських Товтр.
